Вимоги до оформлення
До публікації приймаються тільки ті статті, що оформленні згідно вимог.
Шаблон статті можна завантажати за посиланням.
Стаття повинна бути виконана з використанням редактора Word без нумерації сторінок. Обсяг статті – не менше 4 сторінок, не враховуючи бібліографічний опис.
Переноси допускаються лише «м’які» (клавіша Ctrl+«-»). Звичайні та автоматичні переноси заборонені.
Заголовок статті містить:
- Код УДК. Друкується без відступу, вирівнювання по лівому краю.
- Ініціали і прізвища авторів (для кожного атора – з нового рядка). Друкуються через один порожній рядок після УДК. Вирівнювання по лівому краю, відступ 0,75 см. Ініціали й прізвища пишуться великими літерами; шрифт курсив напівжирний.
Слідом за прізвищем через кому вказується наукова ступінь (канд. техн. наук; д-р фіз.-мат. наук; академік та ін.), посада (студент, асп., наук. співр., доц., проф.), назва організації (НТУ «ХПІ»; ІПМаш НАН України, Харків; ЗАТ НІІгідропривод, Харків; БелгТАСМ, Бєлгород, Росія). Шрифт звичайний. Дані на кожного автора закінчуються знаком «;». Назву міста не треба вказувати для НТУ «ХПІ» або якщо вона міститься у назві організації (Сумське НВО ім. Фрунзе). Назва держави вказується тільки для іноземних авторів. Кожне прізвище пишеться з нового рядка. - Назва статті. Друкується великими літерами через один порожній рядок після інформації про авторів. Шрифт – прямий, напівжирний; відступ 0,75 см; відступ першого рядка 0 см; вирівнювання по лівому краю.
- У статті повинно бути анотація зі списком ключових слів, написана мовою, якою написана стаття (українською або російською) через один порожній рядок після назви статті. Після списку літератури і дати надходження статті надаються дві інші анотації, перед кожною з яких наводиться бібліографічний опис публікації.
У анотаціях (насамперед в англомовній) необхідно стисло навести результати роботи, що включають вступ, мету і завдання статті, методи розв’язання, отримані результати, висновок (у явному або неявному вигляді). Обсяг української або російської анотації повинен складати 20-25 рядків (приблизно 1800 знаків), обсяг англомовної анотації – 1800 знаків.
Анотації повинні бути:
- інформативними (не містити загальних, нічого не значущих слів);
- змістовними (відображати основний зміст статті і результати дослідження);
- структурованими (не аморфними);
- компактними;
- англомовна анотація повинна бути написана якісною англійською мовою.
Анотація оформлюється шрифтом 8 пт; без відступу; вирівнювання по ширині. Абзацний відступ першого рядка 0 (у анотації, що йде за назвою статті) і 0,75 (у анотаціях, що йдуть у бібліографічному описі).
Після кожної з анотацій відповідною мовою з нового рядка (відступ першого рядка 0,75 см) тим же шрифтом друкуються ключові слова кількістю 5-10 слів (див. приклад оформлення статті). Після кожного зі списку ключових слів вставляється порожній рядок.
На окремій сторінці надаються бібліографічні описи.
Перший бліографічний опис статті повинен містити код УДК і дається українською мовою з друкуванням назви статті та ініціалів і прізвищ авторів мовою, якою написана стаття. Шрифт – 8 пт.
Далі надається анотація і ключові слова українською мовою.
Далі через один порожній рядок дається другий бібліографічний опис (йому повинен передувати код УДК) з перекладом назви статті та прізвищ й ініціалів авторів на російську мову. Відомості про видання, починаючи з назви збірника наводяться українською мовою. Назва місця видання (Харків) повністю.
Далі надаються анотація і ключові слова російською мовою.
Третій бібліографічний опис наводиться англійською мовою через один порожній рядок. Слідом йдуть анотація і ключові слова англійською мовою.
Структуру бібліографічних описів і їх оформлення – див. приклад оформлення статті.
Список літератури подається через один порожній рядок після основного тексту статті.
Список літаратури повинен складатися з мінімум 15 джерел.
Обсяг самоцитування не повинен привищувати 20%.
Не менш як половина джерел повинна бути сучасними (дата публікацій останні 10 років).
Безпосередньо після списку літератури має бути приведений його другий варіант у транслітеральному запису латиницею, орієнтований на стиль MLA. Для отримання транслітерального запису кириличних текстів можуть бути використані автоматичні конвертори http://translit.kh.ua/ (Українська транслітерація – онлайн конвертор) для текстів українською мовою або http://translit.ru/ (Транслит по-русски) для текстів російською або українською. Якщо в описі літературного джерела є складові частини, записані різними мовами (наприклад, автори та назва статті російською мовою у виданні українською мовою), то ці частини конвертуються окремо. Літературні джерела, видані мовами, алфавіти яких базуються на латиниці, описувати мовою-оригіналом з використанням стилю MLA.
Особливості стилю MLAі приклади опису джерел інформації з його використанням див. у меню на головній сторінці блогу (пункт: Приклад оформлення Вісника НТУ “ХПІ”), а більш детально за адресою http://www.nbuv.gov.ua/node/930.