Авторський центр

Подати статтю Керування поданнями

До опублікування у журналі приймаються статті (у тому числі оглядового характеру), що раніше не публікувалися і містять суттєві результати в галузі механіки деформівного твердого тіла, теорії коливань, теорії надійності тощо. Основні наукові напрямки:

  • Прикладна теорія коливань.
  • Прикладна теорія пружності.
  • Методи дослідження та розрахунку динамічних процесів у машинах, приладах та апаратах.
  • Теорія та методи захисту машин приладів та апаратури, а також оператора від ударів та вібрації.
  • Конструкційна міцність машин, приладів та апаратури при статичних, циклічних і динамічних навантаженнях.
  • Теорія механічної надійності та довговічності машин і приладів.
  • Експериментальні методи та засоби досліджень міцності машин, приладів та апаратури.

Публікуються лише роботи, що відповідають вимогам оформлення та вимогам щодо дотримання етичних норм при опублікуванні статей.

Інформацію щодо тематики статей, вимог до оформлення, етичних норм щодо авторів і порядку розгляду дивіться нижче.

  • Тематика
  • Вимоги до оформлення
  • Порядок розгляду
  • Етичні норми
 

Стаття повинна бути виконана з використанням редактора Word без нумерації сторінок. Обсяг статті – не менше 4 сторінок, не враховуючи бібліографічний опис.

Переноси допускаються лише «м’які» (клавіша Ctrl+«-»). Звичайні та автоматичні переноси заборонені.

Розмір паперу: А4; орієнтація – альбомна; усі поля по 1,5 см; по 2 сторінки на аркуші [у термінології Word – 2 сторінки на аркуші], поле між ними 3 см. Інтервал між рядками по всій статті – одинарний, шрифт Times New Roman (для текстів комп’ютерних програм – шрифт Arial або Courier), розмір (там, де не зазначено інакше) – 10 пт, звичайний.

Заголовок статті містить:

  1. Код УДК. Друкується без відступу, вирівнювання по лівому краю.
  2. Ініціали і прізвища авторів (для кожного атора – з нового рядка). Друкуються через один порожній рядок після УДК. Вирівнювання по лівому краю, відступ 0,75 см. Ініціали й прізвища пишуться великими літерами; шрифт курсив напівжирний.
    Слідом за прізвищем через кому вказується наукова ступінь (канд. техн. наук; д-р фіз.-мат. наук; академік та ін.), посада (студент, асп., наук. співр., доц., проф.), назва організації (НТУ «ХПІ»; ІПМаш НАН України, Харків; ЗАТ НІІгідропривод, Харків; БелгТАСМ, Бєлгород, Росія). Шрифт звичайний. Дані на кожного автора закінчуються знаком «;». Назву міста не треба вказувати для НТУ «ХПІ» або якщо вона міститься у назві організації (Сумське НВО ім. Фрунзе). Назва держави вказується тільки для іноземних авторів. Кожне прізвище пишеться з нового рядка.
  3. Назва статті. Друкується великими літерами через один порожній рядок після інформації про авторів. Шрифт – прямий, напівжирний; відступ 0,75 см; відступ першого рядка 0 см; вирівнювання по лівому краю.
  4. У статті повинно бути анотація зі списком ключових слів, написана мовою, якою написана стаття (українською або російською) через один порожній рядок після назви статті. Після списку літератури і дати надходження статті надаються дві інші анотації, перед кожною з яких наводиться бібліографічний опис публікації.

У анотаціях (насамперед в англомовній) необхідно стисло навести результати роботи, що включають вступ, мету і завдання статті, методи розв’язання, отримані результати, висновок (у явному або неявному вигляді). Обсягукраїнської або російської анотації повинен складати 5-6 рядків (50-60 слів), обсяг англомовної анотації – 100-250 слів.

Анотації повинні бути:

  • інформативними (не містити загальних, нічого не значущих слів);
  • змістовними (відображати основний зміст статті і результати дослідження);
  • структурованими (не аморфними);
  • компактними;
  • англомовна анотація повинна бути написана якісною англійською мовою.

Анотація оформлюється шрифтом 8 пт; без відступу; вирівнювання по ширині. Абзацний відступ першого рядка 0 (у анотації, що йде за назвою статті) і 0,75 (у анотаціях, що йдуть у бібліографічному описі).

Після кожної з анотацій відповідною мовою з нового рядка (відступ першого рядка 0,75 см) тим же шрифтом друкуються ключові слова кількістю 5-10 слів (див. приклад оформлення статті). Після кожного зі списку ключових слів вставляється порожній рядок.

На окремій сторінці надаються бібліографічні описи.

Перший бліографічний опис статті повинен містити код УДК і дається українською мовою з друкуванням назви статті та ініціалів і прізвищ авторівмовою, якою написана стаття. Шрифт – 8 пт.

Далі надається анотація і ключові слова українською мовою.

Далі через один порожній рядок дається другий бібліографічний опис (йому повинен передувати код УДК) з перекладом назви статті та прізвищ й ініціалів авторів на російську мову. Відомості про видання, починаючи з назви збірника наводяться українською мовою. Назва місця видання (Харків) повністю.

Далі надаються анотація і ключові слова російською мовою.

Третій бібліографічний опис наводиться англійською мовою через один порожній рядок. Слідом йдуть анотація і ключові слова англійською мовою.

Структуру бібліографічних описів і їх оформлення – див. приклад оформлення статті.

Основний текст починається через один порожній рядок після назви статті. Шрифт – 10 пт.
Вирівнювання виконується по ширині, відступ нового рядка – 0,75 см.
Текст повинен містити підрозділи: вступ, аналіз останніх досліджень та літератури, мету статті, постановку проблеми, матеріали досліджень, результати досліджень, висновки. Висновки мають відображати перспективи подальших досліджень у цьому напрямку.

Назви підрозділів друкуються жирним шрифтом з відступом 0,75 см.
Забороняється використання нумерованих списків.

Посилання в тексті на рисунки і таблиці мають вигляд: див. рис. 1, а; у табл. 2.
Посилання на літературу даються у квадратових дужках, наприклад, у [3], у [14, 16], або [11, с. 5].

Посилання на формули мають вигляд: у рівнянні (4); дивись формули (5)-(7), або формули (5)…(7).

Формули створюються у вигляді об’єктів редактором формул MS Equation, центруються.

Нумерація, якщо вона необхідна, ставиться праворуч у дужках з притисканням номерів до правого поля.

Невеликі формули можна розміщати не в окремому рядку, а безпосередньо в тексті. Після формул потрібно ставити розділові знаки, якщо цього вимагає синтаксис; одна від іншої формули відокремлюються точкою з комою.
Якщо формула міститься у середині речення, то продовження речення у наступному за формулою рядку не повинне мати відступ.

Не рекомендується використовувати в редакторі формул літери кирилиці.
Нескладні формули можна набирати в Word без використання редактора формул,
наприклад: R = β ∙ r; a2 + b1/c. Розміри шрифту в MS Equation слід встановлювати такі: звичайний – 10 пт, великий індекс – 6 пт, малий – 5 пт, великий символ – 15 пт, малий – 10 пт.У тексті рекомендується використовувати тире середньої довжини (клавіша «Ctrl + Gray−»).

Шрифти: Times New Roman і Symbol, стиль прямий або курсив.
Латинські літери набирати курсивом, прямим шрифтом – функції (sin, tg та ін.),
числа подібності (Bi, Pr та ін.), математичні скорочення (max, lim, exp та ін.),
хімічні формули (Cl, H2О та ін.). Вектори та матриці набирати напівжирним шрифтом.
Прямим шрифтом набирати у формулах літери кирилиці, одиниці вимірювання
(МПа, кДж/м2 та ін.) Не можна застосовувати у тексті знаки (+, >, =, №, %, 0, °С, Ø [діаметр], sin та ін.) окремо без числових або літерних значень.
Літери грецького алфавіту рекомендується набирати прямим шрифтом.

Рисунок повинен бути оформлений як окремий об’єкт у тексті статті, розташування поверх тексту не допускається; рисунок відокремлюється від тексту зверху і знизу порожнім рядком. Рекомендується використовувати чорно-білу палітру – якість відтворення рисунків кольорової палітри не гарантується. Для растрових рисунків шириною на всю сторінку рекомендована кількість пикселів по горизонталі від 1000 до 3000.

Символи на рисунку повинні бути близькими за розміром до основного тексту. Частини рисунку позначаються під рисунком літерами а, б, … без дужки. У цьому разі у підрисункових підписах подаються пояснення, що стосуються частин рисунку (див. приклад нижче).

Написи на рисунку, позначення елементів на ньому (1, 2, 3) пишуть курсивом.
Посилання у тексті та у підрисункових підписах на частини рисунків (див. рис. 1, а, б) і на його елементи (1, 2, 3) подаються курсивом.

Усі рисунки (навіть якщо у статті тільки один рисунок) нумеруються в підрисункових підписах (Рисунок 1 – … або Рис. 1 -…). Слідом за номером рисунку після тире подається його назва (з великої літери). Підрисунковий підпис виконується шрифтом у 9 пт на відстані одного рядка від рисунка з центруванням; міжрядковий інтервал – одинарний, наприклад:

Рис. 1 – Коефіцієнти послаблення електричної складової: а – для внутрішніх поверхонь, б – для зовнішніх поверхонь

Розрізняти дефіс від тире. Тире з обох сторін відокремлюються пробілами (крім зазначення діапазону).

Таблиця відокремлюється від тексту зверху і знизу порожнім рядком;
використовується шрифт – 9 пт. Усі таблиці нумеруються (навіть якщо стаття містить тільки одну таблицю).

Заголовок таблиці містить номер таблиці та назву і може бути оформлений у вигляді складової частини таблиці з невидимою сіткою.
Заголовок має вигляд: Таблиця 1 – (назва); Продовження таблиці 1; Завершення таблиці 1.

Заголовок вирівнюється по центру без відступів;
Назва таблиці ставиться після тире, наприклад:

Таблиця 1 – Визначення експериментальних втрат у відсмоктуючій трубі

Список літератури подається через один порожній рядок після основного тексту статті.
Розмір шрифту – 8 пт; без відступу; вирівнювання по ширині. Він починається з набраних напівжирним шрифтом слів Список літератури:, слідом за якими ставиться двокрапка.
Сам список літератури набирається суцільним текстом з виділенням прізвищ й ініціалів авторів курсивом; номер позиції виділяється жирним шрифтом і не повинен відриватися выд подальшого тексту (замість пробілу треба використовувати «нерозривний пробіл» – клавіша «Ctrl + Shift + Space»). При оформленні списку літератури потрібно дотримуватися вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 і ВАК України. Приклад оформлення списку літератури див. посилання у меню на головній сторінці блогу (Приклад оформлення Вісника НТУ “ХПІ” ).

Якщо авторів більше трьох, то після прізвищ перших трьох авторів можна вказувати: [та ін.], [и др.], [at all].
Ініціали і прізвище не повинні бути у різних рядках, їх можна з’єднати «нерозривним пробілом» (клавіша «Ctrl + Shift + Space»).

Розділові знаки в списку літератури – відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 і ВАК України.
Розділові знаки «:», «;», «–», «/» та «//» відокремлюються від тексту пробіламияк зліва, так і справа; знаки «.», «,» не відокремлюються від тексту пробілом зліва.

Безпосередньо після списку літератури має бути приведений його другий варіант у транслітеральному запису латиницею, орієнтований на стиль MLA. Для отримання транслітерального запису кириличних текстів можуть бути використані автоматичні конверториhttp://translit.kh.ua/ (Українська транслітерація – онлайн конвертор) для текстів українською мовою або http://translit.ru/ (Транслит по-русски) для текстів російською або українською. Якщо в описі літературного джерела є складові частини, записані різними мовами (наприклад, автори та назва статті російською мовою у виданні українською мовою), то ці частини конверту­ються окремо. Літературні джерела, видані мовами, алфавіти яких базуються на латиниці, описувати мовою-оригіналом з використанням стилю MLA.

Особливості стилю MLAі приклади опису джерел інформації з його використанням див. у меню на головній сторінці блогу (пункт: Приклад оформлення Вісника НТУ “ХПІ”), а більш детально за адресою http://www.nbuv.gov.ua/node/930.

Після транслітерального списку літератури в наступному рядку вказується дата надходження статті до редколегії. Після слів «Надійшла (received)» або «Поступила (received)» (залежно від мови, якою написана стаття) ставиться число, місяць і рік через крапку у форматі 00.00.0000. Розмір шрифту – 8 пт; курсив; вирівнювання по правому краю.

Порядок розгляду та рецензування рукописів у редакції наукового журналу Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» серія: «Динаміка та міцність машин»

  1. Загальні положення

1.1. Журнал Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» серія: «Динаміка та міцність машин» є періодичним друкованим науковим журналом, що рецензується (ISSN друкованої версії – 2078-9130). Журнал Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» серія: «Динаміка та міцність машин» зареєстрований Держкомітеті з інформаційної політики України КВ №5256 від 2 липня 2001 року. Також журнал внесено до «Переліку наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук», затвердженого Постановою президії ВАК України від 26 травня 2010 р., №1 -05/4 (Бюлетень ВАК України, №6, 2010 р., с. 3, №20).

1.2. Засновником і видавцем Журналу є Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут».

  1. ПОРЯДОК ПЕРВИННОГО РОЗГЛЯДУ СТАТТІ

2.1. Надані до редколегії матеріали спочатку розглядаються на предмет:

2.1.1. відповідності пакету наданих документів вимогам редакції, розміщеним на сайті журналу за адресою в мережі Інтернет: http://vestnik.kpi.kharkov.ua/jdsm/uk/vimogi-do-statej/;

2.1.2. виконання вимог до оформлення рукопису, представлених в Умовах публікації статей в журналі Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» серія: «Динаміка та міцність машин», розміщених на сайті Журналу за адресою в мережі Інтернет: http://vestnik.kpi.kharkov.ua/jdsm/uk/vimogi-do-statej/ і представлених у зразку оформлення рукопису.

2.2. Рукописи, оформлені без урахування Умов публікації статей в журналі Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» серія: «Динаміка та міцність машин» не розглядаються, автору повідомляється про відмову в розгляді рукописи через її невідповідність Умов.

2.3. У випадку, якщо рукопис відповідає Умовам публікації, а представлений пакет матеріалів є повним, редакція передає рукопис на рецензування.

  1. Порядок рецензування рукописів

3.1. До рецензування залучаються вчені, які мають визнаний авторитет і працюють в галузі знань, до якої належить зміст рукопису.

3.2. Рецензентом не може бути автор або співавтор рецензованої роботи, а також наукові керівники здобувачів наукового ступеня і співробітники підрозділу, в якому працює автор.

3.3. За бажанням авторів зовнішня рецензія може бути представлена при подачі рукопису, що, однак, не виключає звичайний порядок рецензування.

3.4. Рецензенти не мають права використовувати у своїх інтересах знання про зміст роботи до її опублікування.

3.5. Рецензенти мають слідувати прийнятої Політиці наукового журналу Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» серія: «Динаміка та міцність машин» в частині дотримання етичних норм при опублікуванні статей, розміщеної на сайті Журналу в мережі Інтернет: http://vestnik.kpi.kharkov.ua/jdsm/uk/etika/.

3.6. Рецензія складається за стандартною пропонованої редакцією формі або у вільній формі, з обов’язковим висвітленням наступних положень:

  • Актуальність представленої статті.
  • Наукова новизна напрямку дослідження, розглянутого в статті.
  • Значимість постановки проблеми (завдання) або отриманих результатів для подальшого розвитку теорії та практики в даній області знань.
  • Адекватність і сучасність методів дослідження.
  • Достатність матеріалу дослідження.
  • Коректність обговорення отриманих результатів.
  • Відповідність висновків меті та завданням дослідження.
  • Допустимість обсягу рукопису в цілому і окремих її елементів (тексту, таблиць, ілюстративного матеріалу, бібліографічних посилань).
  • Доцільність приміщення в статті таблиць, ілюстративного матеріалу та їх відповідність викладається темі.
  • Якість оформлення статті: стиль, термінологія, формулювання.

У заключній частині рецензії повинні міститися обґрунтовані висновки про статтю в цілому і чітка рекомендація про доцільність її публікації в журналі або про необхідність її доопрацювання.

У разі негативної оцінки рукопису в цілому (рекомендація про недоцільність публікації) рецензент повинен обґрунтувати свої висновки.

У разі невідповідності рукописи одному або декільком критеріям рецензент вказує в рецензії на необхідність доопрацювання статті і дає рекомендації автору по поліпшенню статті (із зазначенням допущених автором неточностей і помилок).

3.7. Редакція доводить до відома автора результат рецензування. Статті, допрацьовані автором, повторно направляються на рецензування того ж рецензента, який робив критичні зауваження, або іншому на розсуд редакції.

3.8. При незгоді автора з зауваженнями рецензента він може клопотати про повторне рецензуванні або відкликати статтю, про що повідомляє редакції Журналу.

3.9. У разі негативної рецензії стаття передається іншому рецензенту, якому не повідомляється про результати попереднього рецензування. При негативному результаті повторного рецензування копії негативних рецензій направляються автору (ам).

3.10. Остаточне рішення про доцільність публікації після рецензування приймається редакційною колегією.

3.11. Не допускаються до публікації в Журналі:

  • Статті, тематика яких не відноситься до наукового напрямку Журналу;
  • Статті, не оформлені належним чином, автори яких відмовляються від технічного доопрацювання статей;
  • Статті, автори яких не здійснили переробку статті по конструктивних зауважень рецензента.

3.12. Прийняті строки розгляду та рецензування рукописів – не більше 3-х місяців.

3.13. Редакція журналу зберігає рецензії протягом 5-х років.

3.14. Редакція не зберігає рукописи, не прийняті до друку. Рукописи, прийняті до публікації, не повертаються.

Дивитись повну версію Положень про етику...

Етичні стандарти, що пред’являються авторам публікації

  1. Стандарт доступу до вихідних даних дослідження та їх зберігання
    Автор зобов’язаний подати вихідні матеріали (дані) дослідження на вимогу редакції, якщо в статті не наводяться вихідні дані, і повинен бути готовий надати публічний доступ до них. Автор повинен зберігати ці дані протягом розумного часу після публікації для можливості їх відтворення і перевірки.

  2. Стандарт оригінальності (неприпустимість плагіату і самоплагіату)
    Автор представляє в редакцію для розгляду статтю, що містить результати оригінального дослідження. Якщо автор в статті використовував роботи або включає в свою статтю фрагменти з робіт (цитати) інших осіб, то таке використання має бути належним чином оформлено шляхом зазначення оригінального джерела в бібліографічному списку до статті. Плагіат, так само як і автоплагіат, в будь-якій формі є неетичним і неприйнятною поведінкою автора.

  3. Стандарт однократності публікації
    Автор представляє в редакцію рукопис статті, що раніше не публікувалася і не переданої в редакції інших журналів. Подача рукописи одночасно в кілька журналів є неетичною і неприйнятна. Це ж стосується перекладу статті на іноземну мову.

  4. Стандарт підтвердження джерел
    Автор зобов’язується правильно вказати наукові та інші джерела, які він використовував у ході дослідження та які мали істотний вплив на результати дослідження, в бібліографічному списку. Інформація, отримана з неофіційних (приватних) джерел не повинна використовуватися при оформленні наукової статті.

  5. Стандарт авторства рукопису статті
    Всі особи, які внесли значний вклад в одержання результатів дослідження, повинні бути вказані в якості співавторів статті. Список авторів повинен бути обмежений лише цими особами.
    Автор, який представляє редакції рукопис, гарантує, що їм вказані всі співавтори, що всі вони бачили і схвалили остаточний варіант рукопису і згодні з її поданням до редакції наукового журналу Вісник НТУ «ХПІ»: серія «Динаміка та міцність машин» для публікації.

  6. Стандарт розкриття конфлікту інтересів з боку автора
    Автори повинні розкривати конфлікти інтересів, які можуть вплинути на оцінку та інтерпретацію їх рукопису. Всі джерела фінансової підтримки проекту (гранти, держпрограми, проекти та ін.) Повинні бути розкриті і в обов’язковому порядку вказані в рукопису.

  7. Стандарт виправлення помилок в опублікованих роботах
    Якщо автор виявить суттєву помилку чи неточність в уже опублікованій статті, то він зобов’язаний негайно повідомити про це редакцію і сприяти їй у виправленні помилки. Якщо редакція дізнається про помилку від третіх осіб, то автор зобов’язаний негайно усунути помилку або представити докази її відсутності.